«Філософія в будуарі», Маркіз де Сад

Інколи я намагаюся розширити свої горизонти та читати книги, які зазвичай я б не став брати до рук, але вони на слуху і ніби несуть у собі щось, чи то якісь важливі ідеї, чи то якусь сміливу тему або неперевершений стиль (За гарний стиль взагалі багато що можна пробачити).

Перший раз я став жертвою цієї логіки, коли відпочиваючи у Львові купив «Венеру у хутрі» Захер-Мазоха. Пам’ятники, емоційні коментарі, додавання у списки найкращих книжок, що має прочитати кожен! Напруга пристрасті, божевілля еротизму, важке та гаряче дихання з перших рядків.Розчарування моє не знало меж — настільки то була банальна і нецікава книжка.

І ось тепер також.

У навкололітературних тусовках зустрічав відгуки, що «Філософія» прям дуже радикальна книга, як у художньому плані, так і в плані філософських ідей, що у ній заховані — інтимна проза, мова, яку у нашому затурканому суспільстві не вживають, краса деталей та сила образів, погляд на питання абсолютної свободи під новим кутом і так далі.

По факту ж, це була одна сторінка філософських роздумів і п’ять сторінок анатомічно детального описання оргій. Все. Жінки, чоловіки, аристократія, прислуга, незнайомці, рідня — всі лазять один по одному, як хом’яки у коробці.

Читав і думав, що деякі подробиці я спокійно міг би й не знати. І справа не у моїй святенності, у «Американському психопаті», наприклад, повно детальних сцен і вони там до жаху класні, а тут же опис задля опису. І без натяку на літературну цінність. Еротична графоманія.

Філософські питання та їх аргументація, вони за мірками сучасності або помилкові (посилання на закони природи чи традиції інших народів), або настільки банальні, що стає нудно — люди можуть робити те, що забажають; деякі речі не повинні вважатися злочинами; геть старі монархічні порядки; священники — шарлатани; жінки також люди.

Припускаю, що це все важливо і цікаво для філологів чи істориків літератури, але я, на щастя, не те і не інше, тож можу напевне сказати, що «Філософію в будуарі» Маркіза де Сада можна спокійно не читати. Книга не радикальна і не огидна, вона просто нудна.

Не рекомендую.

__________________

Автор наполегливо відстоює своє конституційне право на косномовність.

Лайк, шер та репост, не дарма ж я це все написав.


Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *