Нещодавно стикнувся з такою проблемою: як правильно передавати в українському письмі латинську букву H, тобто її транскрипцію?
І, як прийнято в нашій державі, нічого толком не ясно. Є купа правописів, хто якого хоче той такого і притримується.
| звичайно передаються літерою г: | авангард, агітація, гвардія, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гербарій, гінді (мова), гіпотеза; Гавана, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Греція, Йоганесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Гюго, Магомет. | |
| в окремих словах англійського походження h передається літерою х: | хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін. |
Це частина правила яка нічого не пояснює взята ось тут. Саме ось це правило вважається офіційно прийнятим. Коли яке вживати?
«Чимало сучасних українських письменників дещо відхиляються від чинних правил у написанні, наприклад, запозичених неологізмів та іноземних власних назв — актуальний правопис не врахував усіх можливостей та деталей їх відтворення українськими графічними засобами. Так, у багатьох географічних, історичних та художніх книгах певні видавництва використовують сучасні способи транслітерації (з мов, котрі використовують латинський алфавіт), без оглядки на правопис, який не дефініціює точного її використання: «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» (Київ) — у серії книг про Гаррі Поттера; «Астролябія» (Львів) — у серії творів Толкіна («Володар перстенів», «Гобіт», «Діти Гуріна» і «Сильмариліон»); «Літопис» (Львів); «Мапа» (Київ) та енциклопедія УСЕ видавництва «Ірина» (Київ). Для цих видань характерне чітке розрізнення під час передачі англійських H і G — відповідно Г і Ґ. Діючий правопис, натомість, не визначає коли писати Г, а коли Ґ і каже у обидвох випадках використовувати одну і ту ж літеру — Г (дивіться таблицю яку я навів вище).
Українська Вікіпедія офіційно дотримується чинного правопису.»
Це частина правила яка нічого не пояснює взята ось тут.
Ще мною знайдений варіант російської транскрипції:
| h | [h] | х (но есть множество традиционных исключений с г) |
Можна зробити припущення, що через значний вплив російської мови більшість саме так робить транскрипцію (правильно це чи не правильно невідомо, дивіться таблицю чинного правопису).
На кінець хочу навести правило з проекту нового Українського правопису (який так і не прийняли) варіант 1999 року:
«
§ 96. H
1. Літеру h, грецьку літеру γ (гама) і початковий придиховий звук, відтворюваний надрядковим знаком, передаємо українською буквою г: габіліта́ція, гармо́нія, гекта́р, ге́лій, гермене́втика, герба́рій, гідрогра́фія, гімна́зія, гімна́стика, гі́нді, го́лдинг, гонора́р, горизо́нт, грама́тика та ин.; Гава́на, Га́лле, Ге́льсинкі, Ге́мпшир, “Гі́лтон” (готель), Гіндуста́н; Га́ммер, Ганс, Га́ррі, Ге́ктор, Геку́ба (Гека́ба), Геле́на, Гоме́р, Горст, Йога́ннес та ин.
Згідно з усталеною традицією існують випадки передачі иншомовного h буквою х (особливо в словах англійського походження): хо́бі, хоке́й, хол та ин.
2. Без початкового г засвоєні в українській мові такі слова, як а́рфа, іда́льго (і гіда́льго), ієра́рх, ієро́гліф, іподро́м, іпоте́ка, іпохо́ндрія, істе́рія, істо́рія, омо́нім та ин.; Елла́да.»
Більш-менш зрозуміло, але не прийнято офіційно і тому вважається неправильним. А шкода, бо може хоч стало на одну тупість менше.
Залишити відповідь