Випадково опинився на нічному кінопоказі фільму «Гучний зв’язок». І як би я не хотів це визнавати, але фільм сподобався мені набагато більше, ніж я очікував.
Кіно з моєї улюбленої категорії фільмів — зняте за копійку.
Щоб зробити по-справжньому поганий фільм потрібні гроші. Великі. Потрібна знаменита студія, топові актори, техніка, години постобробки та комп’ютерна графіка.
(В українському варіанті — фінансування від Держкіно).
А щоб зняти хороший фільм потрібен лише гарний сценарій і кілька пристойних акторів.
«Гучний зв’язок» саме з такої категорії. Він знятий в одній кімнаті та побудований цілком і повністю на діалогах про життя та відносини між людьми. Все.
Сюжет простий, можна навіть сказати примітивний.
Збираються кілька пар і попиваючи вино, у якості розваги, вирішують покласти на стіл телефони та зачитувати вголос всі повідомлення, як будуть надходити, і виводити на гучний зв’язок всі дзвінки.
Має бути весело, правда? Але виявляється, що у всіх є таємниці, які вони не хотіли б відкривати своїм близьким. І мова не про жахливі таємниці минулого, а про часто побутові дрібниці та різниці у характерах чи вподобаннях, що підточують будь-які відносини.
І все ще це заправлено гарною порцією незлого гумору та життєвих роздумів від Квартету І.
Якщо вам хочеться приємно провести вечір з легким та позитивним фільмом, то «Гучний зв’язок» буде просто ідеальним вибором. Принаймні я легко можу його порадити.
Автор наполегливо відстоює своє конституційне право на косномовність.
Лайк, шер та репост, не дарма ж я це все написав.